В Україні виник скандал навколо спроб зареєструвати вислів «На щиті» як торговельну марку. Цю фразу використовують у Збройних силах України для позначення автомобілів, які перевозять тіла загиблих військовослужбовців.
Заявки на реєстрацію не були успішними через формальні причини. Водночас в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) зазначили, що навіть за умови проходження всіх формальних етапів така заявка не мала б пройти експертизу.
Як з’явився вислів «На щиті»
Волонтерка та засновниця проєкту «Птахи» Тата Кеплер розповіла «УП. Життя», що ідея відмовитися від радянського терміну «Вантаж 200» виникла ще у 2022 році.
За її словами, тоді вона разом із військовим Леонідом Остальцевим та хірургом ГУР із позивним «Мьорфі» обговорювали, як можна замінити звичну назву.
«Стояла я, військовий Леонід Остальцев і хірург ГУР “Мьорфі”. Ми матюкалися на назву “Вантаж 200”. Здається, Льоня тоді сказав: “Наші пацани прибувають зі щитом або на щиті”. І ось на цьому осяяло в секунду. Я навіть не можу сказати, кого першим.
Це було як у кіно. Тут відразу повз проходить моя мама і я кажу: “А можеш мені написати “На щиті”. Вона запитала де, а я відповіла: “На цьому рефрижераторі”. Спитала коли, я сказала: “Завтра”, – згадує Тата.
Вже наступного дня напис нанесли на автомобіль. Фотографія машини з’явилася у мережі, а згодом у Генеральному штабі вирішили перейменувати підрозділи, які займаються транспортуванням тіл загиблих військових, на проєкт «На щиті».
У ЗСУ тоді пояснювали, що нова назва має підкреслити ставлення до загиблих захисників як до героїв та особистостей, а не знеособленого «Вантажу 200».
«Нова українська армія – це, насамперед, люди, а вже потім озброєння та стандарти. Це герої, які ще вчора сіяли жито, а сьогодні палять окупантів, звільняючи метр за метром українську землю.
І, головне, що наші полеглі оборонці – особистості, гордість і честь держави, а не якийсь “Вантаж 200”, а кожна смерть захисника України – трагедія для всієї України», – пояснили тоді в ЗСУ.
Тата Кеплер також зазначила, що до напису згодом додали зображення рукостискання з гербом. Ймовірно, його створив один із працівників Генштабу.
Волонтерка наголошує, що ніколи не планувала реєструвати цей символ як власність.
«Це дурість, бо напис належить людям, і це про пам’ять. Пам’ять – це дієслово. Я ніколи в житті не повірю, що людина, яка живе в цій країні, не знає, що для людей означає “На щиті”. Ці машини щодня їздять по містах, де прощаються із захисниками і захисницями.
Є організації волонтерів з назвою “На щиті”, які займаються перевезенням тіл загиблих. Але тут бл*ха не може бути ніякого права власності», – переконана волонтерка.
Хто намагався зареєструвати торговельну марку
На ситуацію у соцмережах звернула увагу сама Тата Кеплер. За її словами, вона побачила обговорення виготовлення товарів із написом «На щиті» та з’ясувала, що існували заявки на реєстрацію відповідної торговельної марки.
«Поясніть мені, в якому такому світі, якась людина могла вирішити що цей вираз і зображення може належати їй? Шрифт, до речі, вигадала і намалювала моя мама! Коли ми це робили в 2022-му році, ми це робили для всіх нас. І це про гідність», – написала Кеплер.
Згідно з інформацією УКРНОІВІ, останню заявку на реєстрацію торговельної марки подали у березні 2025 року. Її оформлював юрист Даніїл Шматков від імені громадської організації «Центральна військова рада».
У заявці йшлося про реєстрацію зображення із рукостисканням, написом «На щиті» та словами «Евакуація полеглих».
За даними YouControl, ГО «Центральна військова рада» заснували у 2015 році Едуард Коробов та Олександр Серафімович. Останній також займається підприємницькою діяльністю у сфері організації поховань та зареєстрований як ФОП у Мелітополі.
Журналістам «УП. Життя» вдалося поспілкуватися з Даніїлом Шматковим. Він працює у Харківському національному університеті внутрішніх справ та Національній академії правових наук України.
Юрист пояснив, що подавав заявку під час роботи у київській юридичній компанії 4B. За його словами, його участь була технічною та обмеженою, а особисто з представниками громадської організації він не контактував.
«На практиці представник не перевіряє доброчесність намірів заявника, якщо порушення не є очевидними, та не встановлює зв’язок заявника з маркою. Я не знімаю з себе відповідальність за те, що заявку подано з мого особистого кабінету, але прошу звернути увагу, що наміри заявника щодо порушення прав інших були об’єктивно неочевидними», – запевнив Даніїл.
Шматков також повідомив, що вже понад рік не працює з компанією 4B та не займається її заявками. Після того як УКРНОІВІ надіслав запит щодо торговельної марки «На щиті», юрист не надав відповіді. Через це заявку визнали відкликаною.
За його припущенням, пізніше могли бути спроби поновити розгляд документів та змінити представника. Про це, на його думку, свідчать документи, подані вже у 2026 році. Сам Шматков звернувся до УКРНОІВІ з проханням вилучити його ім’я із заявки.
Що кажуть в УКРНОІВІ
Представники УКРНОІВІ у коментарях до допису Тати Кеплер пояснили, що заявку припинили ще у листопаді 2025 року. За їхніми словами, подібна ситуація із цим знаком виникала і раніше.
У сервісі УКРНОІВІ зазначено, що від заявників вимагали додаткові матеріали. Однак необхідні документи протягом двох місяців так і не надійшли, тому заявку визнали відкликаною. Згодом до офісу зверталися треті особи щодо цього ж знака, а відповідь їм надали у червні 2026 року.
11 серпня УКРНОІВІ отримав звернення з проханням відкликати заявку.
Директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк підтвердила, що реєстрація не відбулася через формальні причини. Водночас вона наголосила: навіть якби заявники надали всі необхідні документи, така торговельна марка не пройшла б експертизу.
За словами Орлюк, офіс намагається запобігати комерціалізації символів, пов’язаних із війною, але водночас готовий допомагати українській армії захищати відповідні назви та зображення, коли це необхідно.
«Узагалі заборонити подавати заяви ми не можемо – це стандарт, який працює щодо будь-яких об’єктів. Однак ми проводили комісійні засідання і проаналізували торговельні марки, які подали на той момент. Тоді знайшли до 30 спірних.
Надалі ми вели публічну комунікацію щодо символів, пов’язаних із війною, і розповідали про це патентним повіреним. Наразі фактично немає марок, які викликали б сумнів через ймовірне паразитування – коли символи намагаються комерціалізувати.
Після утворення профільного управління з інтелектуальної власності в Міноборони в нас із ними дуже налагодилася співпраця. Ми допомагаємо їм захистити те, що належить армії шляхом торгових марок чи об’єктів, щоб, вибачте, не випускати трусики під назвою “ЗСУ” чи щось подібне», – заявила Олена Орлюк.
