Міністерство культури офіційно запустило програму підтримки українського контенту «Тисячовесна». Про її старт 3 квітня під час пресконференції повідомила віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна.
За словами Бережної, дослідження, проведені разом із Gradus Research, свідчать: українська молодь часто обирає контент не за принципом національної ідентичності чи власних переконань, а під впливом середовища та алгоритмів соцмереж.
“Українська культура дійсно є основою національної безпеки, і вона визначає нашу стійкість, нашу єдність, вона визначає те, ким ми будемо завтра […].
І водночас ми розуміємо, що в той час, коли в українців є звички споживання російського контенту, все ж українська культура здатна бути сильною, конкурентною і помітною у світі. Вона має величезний потенціал, але, що важливо зрозуміти, вона потребує ресурсів”, – наголосила міністерка.
Згідно з результатами дослідження, 71% українців споживають російськомовний контент. Однією з причин цього, за словами Бережної, є брак якісної української альтернативи.
Програма має на меті збільшити кількість українського культурного продукту та історій про Україну, а також зробити вибір українського контенту природним і щоденним. Команда проєкту також зазначає, що усвідомлює можливі ризики та готова коригувати умови в межах законодавства.
Який контент підтримають
«Тисячовесна» охоплює сім напрямів:
- ігрове кіно та серіали
- документальні проєкти
- анімація та дитячий контент
- сучасна музика
- перформативне мистецтво
- візуальне мистецтво
- аудіовізуальні шоу та контент для соцмереж
Попри свободу тематики, серед рекомендованих напрямів — соціально важливі професії, викрадене мистецтво, безбар’єрність, розвиток української мови тощо.
Прийом заявок триватиме з 3 квітня до 28 травня, а перші виплати фіналістам планують розпочати до вересня 2026 року.
Податися можуть юридичні особи, ФОПи, бізнеси та організації. Водночас до участі не допустять пов’язаних із Росією заявників, підсанкційні компанії та боржників перед УКФ і Держкіно.
З переможцями укладатимуть договори, за якими майнові права на створений продукт переходять державі: у випадку кіно — Держкіно, для іншого контенту — державному підприємству «Центр захисту інформаційного простору». Після цього можливе отримання ліцензії на використання продукту — першочергове право матимуть самі автори.
Обов’язковою умовою є прем’єрний показ: аудіовізуальний контент має вперше вийти на лінійних медіа.
Як проходитиме відбір
Конкурс передбачає три етапи:
- перевірка документів
- оцінювання українськими та міжнародними експертами
- публічний пітчинг
До складу експертів увійдуть, зокрема, Мстислав Чернов, Ольга Вієру, Юлія Тимошенко, Володимир Яценко. Остаточний склад затверджуватиме Кабмін.
У кожній категорії працюватиме близько 20 експертів, а кожен проєкт оцінюватимуть п’ятеро, обрані випадково. Процес планують транслювати публічно.
Скільки коштів передбачено
На реалізацію програми виділили 4 мільярди гривень із держбюджету. Тривалість проєктів може виходити за межі одного року — деякі розраховані до 2028-го.
Фінансування розподілятиметься так:
- 100% — для дитячого контенту та дебютних проєктів
- 80/20 — більшість покриває держава, решту — автори
- 50/50 — співфінансування з партнерами (переважно серіали)
“Після того, як переможці будуть визначені, з ними будуть підписуватися договори і, відповідно, після підписання договорів 80% оплати буде зараховуватися на рахунок переможця. Решта 20% буде оплачено вже після готовності продукту”, – розповіла міністерка культури.
Загалом із бюджету 2,6 млрд грн передбачено на кіно, 1,5 млрд — на музику та мистецтво, ще близько 300 млн — на контент для соцмереж.
Програма є частиною ініціативи «1000 годин українського контенту», яку раніше анонсував президент Володимир Зеленський. Вона покликана розвивати культурний сектор, зміцнювати український інформаційний простір і стимулювати креативні індустрії.
