Міністерство освіти і науки України визначило 12 університетів, на базі яких створять кампуси досконалості за пріоритетними для держави напрямами. Серед них — безпілотні та космічні технології, біотехнології, нові матеріали, енергетика та критична інфраструктура.
Відібрані заклади вищої освіти реалізовуватимуть інвестиційні проєкти, спрямовані на розвиток досліджень та інновацій. До роботи над ними залучатимуть науковців і студентів, повідомили в МОН.
Конкурс CampeX для створення мережі флагманських університетських осередків Міністерство освіти і науки оголосило у грудні минулого року. Його метою було об’єднати команди, наукові ресурси та спроможності у сферах вищої освіти, науки й інновацій.
Навесні незалежна експертна комісія провела оцінювання заявок від університетів. За результатами відбору визначили 12 закладів, де будуть реалізовані інвестиційні проєкти та створені кампуси досконалості.
До переліку переможців увійшли:
- Національний університет “Київський авіаційний інститут” — кампус досконалості безпілотних та автономних технологій КАІ;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка — MateriaFuturaCampus, Центр досконалості передових NanoSmartGreen матеріалів;
- Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського — кампус досконалості “Інноваційно-освітній центр космічних технологій”;
- Луцький національний технічний університет — кампус досконалості Engineering Nexus, орієнтований на розроблення прикладних рішень для критичної інфраструктури;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — кампус досконалості Karazin LifeTech CampeX у сфері передових матеріалів і біотехнологій;
- Національний університет “Львівська політехніка” — кампус досконалості “Центр цифрового здоров’я та акселерації інновацій” у напрямі медичних технологій;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України — кампус досконалості AgroGreen-CampeX (AGROSENSE) у сфері інтегрованих кліматично-орієнтованих агросистем;
- Сумський державний університет — кампус досконалості “Центр біомедичних досліджень” у галузі біоматеріалів, медичної біотехнології та трансляційних технологій для регенеративної медицини;
- Державний вищий навчальний заклад “Ужгородський національний університет” — кампус досконалості прецизійної нейромедицини та якості життя у сфері неврології та генетики;
- Національний технічний університет “Дніпровська політехніка” — кампус досконалості CampeX-CI Energy, присвячений відновленню та стійкості енергетичної критичної інфраструктури;
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — кампус досконалості Urban Ecotone у сфері природоорієнтованих рішень, кліматичної регенерації та сталого розвитку міських екосистем;
- Львівський національний університет імені Івана Франка — кампус екологічної ревіталізації та ресурсного менеджменту RE-VITA.
Зазначається, що нові кампуси мають відповідати положенням Стратегії інноваційного розвитку України WINWIN 2030.
“Ми вперше проводили національний відбір, щоб сформувати мережу кампусів досконалості за напрямами, які важливі для розвитку України: безпілотні та космічні технології, біотехнології, нові матеріали, критична інфраструктура та інші.
І тут важлива саме мережа. Це не 12 окремих університетських проєктів, а частина системного розвитку нашої науки та вищої освіти. Конкурсний етап завершено, тепер разом з відібраними університетами маємо перейти до реалізації”, – розповів міністр освіти Андрій Бутенко.
Що передбачає фінансування кампусів
Фінансову підтримку для створення кампусів досконалості забезпечує Світовий банк. Передбачені інвестиції спрямують, зокрема, на:
- придбання сучасного обладнання для досліджень і навчання;
- ремонт та реконструкцію дослідницьких і освітніх приміщень університетів;
- розвиток ІТ- та мережевої інфраструктури;
- встановлення й налаштування спеціалізованого програмного забезпечення;
- проведення заходів з енергомодернізації;
- проходження міжнародної сертифікації та акредитації;
- залучення експертної підтримки;
- проведення тренінгів та інших заходів, необхідних для розвитку кампусів.
Раніше Міністерство освіти і науки заохочувало університети до об’єднання та розвитку спільних проєктів, пропонуючи інвестиції в обладнання й створення сучасних університетських кампусів. Водночас долучитися до відповідних програм могли лише заклади, у яких на денній формі навчалося щонайменше 5,5 тисячі студентів.
