У парламенті зареєстрували законопроєкт, який пропонує тимчасово змінити формат національного мультипредметного тесту та дозволити абітурієнтам самостійно обирати, чи складати математику.
Верховна Рада розглядає законопроєкт №15254-1, який передбачає скорочення кількості обов’язкових предметів НМТ на період воєнного стану. Про це повідомила одна з авторок документа, народна депутатка Юлія Гришина.
Згідно з ініціативою, вступники складатимуть два обов’язкові предмети — українську мову та історію України, а також один предмет на власний вибір. До переліку вибіркових предметів увійде й математика.
На думку Гришиної, обов’язковий іспит з математики не є ефективним інструментом для підтримки технічних та інженерних спеціальностей.
“Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов’язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює.
Потрібні комплексні стратегічні рішення від МОН для мотивації: збільшувати вагу вступного балу з математики через коефіцієнти, підвищити стипендії тим, хто навчається за цими спеціальностями, впроваджувати програми стажування вже з третього–четвертого курсу з можливістю заробляти кошти, збільшити держзамовлення та забезпечення грантами на технічні спеціальності, проводити якісну комунікацію щодо цього питання та інше”, – вважає Юлія Гришина.
Також депутатка назвала чинний формат НМТ надто складним для школярів, адже їм доводиться складати чотири предмети за один день протягом чотирьох годин.
На її переконання, зміни можуть стати відповіддю на проблеми освітньої системи, яка досі не повністю адаптувалася до умов війни.
“МОН за ці роки не забезпечило комплексних рішень: хоча була рекомендація Комітету освіти, так і не затверджено концепцію надолуження освітніх втрат, не реформовано педагогічну освіту, немає системного підвищення кваліфікації вчителів, оновлення програм та не розроблена нова структура заробітної плати освітян.
Весь цей суцільний клубок невирішених проблем ми не маємо права перекладати на підлітків через надмірну кількість обов’язкових іспитів”, – написала парламентарка.
Втім, ініціатива викликала хвилю критики серед представників освітньої та наукової спільноти. Президентка Київський авіаційний інститут Ксенія Семенова вважає, що відмова від обов’язкової математики може негативно позначитися на підготовці майбутніх фахівців.
“Якщо не розумієте, чим закінчиться скасування математики як обовʼязкового предмету НМТ, то подивіться на фізику і хімію. Скільки людей обирають ці предмети на НМТ, скільки потім в результаті вступає на ці спеціальності. А також скільки людей у старших класах вчать фізику і хімію, знаючи, що таке НМТ вони не здають. Запитайте знайомих шкільних вчителів, чи всі уроки відвідують старшокласники. Сюрпрайз, сюрпрайз. Не так, як ми у девʼяності.
Фізика, хімія і математика в школі – це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж”, – написала очільниця КАІ.
Вона також наголосила, що навіть мінімальні знання математики необхідні для успішного навчання у виші незалежно від спеціальності.
“Чи може здобувати вищу освіту людина, яка не вміє ділити дроби і скласти пропорцію? Не може. Ні на журналістиці, ні на історії не може. Бо університетські програми так складені, що передбачають наявність шкільної освіти у тих, хто приходить здобувати вищу.
Вища освіта – це комплекс знань, це не про навчання конкретній навичці, типу написати прес-реліз чи припаяти діод. Тому інженерам важливо вчити гуманітарні предмети, а гуманітаріям базово знати математику і природничі науки”, – переконана Ксенія Семенова.
До критики долучилися й інші освітяни, науковці та представники університетів. Вони наголошують, що математика формує логічне мислення, допомагає працювати з даними та є фундаментом для розвитку сучасних технологій, медицини, оборонної сфери, ІТ та штучного інтелекту.
Зокрема, перший проректор Український католицький університет Ярослав Притула застеріг, що часті зміни правил вступу підривають довіру до освітньої політики.
“Математика в НМТ – це не просто про формули. Це про базову здатність мислити структурно, працювати з даними, аргументами й причинно-наслідковими зв’язками.
Але ще важливіше – сталість правил. Проблема не лише в одному предметі. Проблема в тому, що освітню політику знову смикають туди-сюди: реформу ввели, не дали їй нормально запрацювати, не оцінили наслідків і вже змінюємо правила. Для учнів, батьків, учителів і університетів це найгірший сигнал: держава сама не знає, чого хоче від освіти. Освіту не можна будувати в режимі маятника, як і країну”, – вважає проректор УКУ.
Своєю чергою ректор Київська школа економіки Тимофій Брік закликав не скасовувати обов’язкову математику, оскільки вона залишається важливою умовою вступу до провідних українських і закордонних університетів.
Колишній заступник міністра освіти Михайло Винницький також різко розкритикував законопроєкт і наголосив, що саме обов’язковість математики стимулює школярів приділяти більше уваги її вивченню.
“Але при цьому точно не потрібно знімати один з важливих факторів заохочення вивчення тієї ж математики! Хочемо цього чи не хочемо, але наявність математики серед обов’язкових предметів НМТ/ЗНО стимулює учнів її вивчати”, – переконаний Винницький.
Нагадаємо, раніше директорка Український центр оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що результати з математики та української мови є одними з найкращих індикаторів успішного навчання студентів незалежно від обраної спеціальності.
