Жителі столиці звернулися до міської влади з проханням врегулювати використання наметів, надувних ліжок і великих матраців у метро під час повітряних тривог. Відповідну петицію оприлюднили на сайті Київської міської державної адміністрації.
Ініціаторка звернення Наталя Тиц вважає, що великогабаритні речі займають надто багато простору на станціях підземки, які слугують укриттям під час російських атак. За її словами, це суттєво зменшує кількість людей, які можуть безпечно розміститися в метро.
“Через егоїстичне використання простору бракує місця іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям.
Вони змушені сидіти на холодних сходах ескалаторів, у переходах або взагалі залишатися біля входу на станцію, що ставить під загрозу їхнє життя та здоров’я. Укриття має бути доступним і рівним для всіх, а не перетворюватися на кемпінг за рахунок безпеки інших”, – переконана киянка.
Авторка петиції пропонує запровадити штраф у розмірі 5 тисяч гривень за встановлення наметів, розкладання надувних ліжок, матраців та інших великих спальних конструкцій у метро, а також передбачити їхню конфіскацію.
У Київській міській військовій адміністрації зазначають, що питання використання простору в укриттях може бути предметом додаткового обговорення. Водночас речниця КМВА Катерина Поп наголосила на необхідності зваженого підходу до можливих обмежень.
“Питання складне. Потрібно поводитися максимально толерантно з огляду на людей, які перебувають в укриттях, щоб якомога більше змогли знайти собі місце під час повітряної тривоги та бути у безпеці”, – сказала вона в етері “Ранок.Live”.
Чому тема викликала дискусію
У ніч на 2 червня, під час чергової масованої атаки РФ, у київському метро одночасно перебували понад 41 тисяча людей. Після цього в соціальних мережах розгорнулася активна дискусія щодо того, наскільки доречно використовувати на станціях намети та інші об’ємні речі.
Фотографиня Анна Севостьянова порівняла ситуацію на станціях із переповненим громадським транспортом та назвала нічне перебування в метро “голодними іграми”.
“В укриття метро спускаються тисячі людей, але їм банально немає навіть, де сісти. Бо то палатки порозставляли, то на матрацах порозлягалися. Звісно, я розумію, що всім хочеться лежати в комфорті, спати, але на місці лежачих можна було б сісти ще декільком людям”, – вважає дівчина.
Схожі враження описала киянка Одерка Царенко. За її словами, через велику кількість людей вільного місця майже не залишалося, а багато хто був змушений розташовуватися просто в проходах.
Ще одна мешканка столиці, Юлія, розповіла, що під час тривоги не змогла знайти місце навіть у коридорі станції. Згодом їй вдалося розміститися поруч із наметом, однак це викликало невдоволення його мешканців.
Втім, частина киян стала на захист використання наметів. Зокрема, Саша Баркова пояснила, що сама приходить до укриття з наметом і вважає, що він не займає більше місця, ніж люди без нього. Натомість така конструкція захищає від протягів і дозволяє трохи відпочити перед робочим днем.
Психотерапевтка Анна Нікітіна також переконана, що намети не створюють критичної проблеми з простором.
“Палатка займає місце вгорі, і то небагато, а в ширину рівно стільки, скільки займуть дві-три людини лежачи. Залежно від того, на скільки людей розрахована вона. Там не те щоб прям комфорт великий”, – написала жінка.
Причина проблеми — не лише намети
Військовий і журналіст Олександр Рудоманов звернув увагу, що під час рекордного напливу людей на кожного відвідувача метро припадало близько 1,5 квадратного метра простору. На його думку, конфлікти в таких умовах були майже неминучими, а корінь проблеми полягає в нестачі достатньо великих та безпечних укриттів у столиці.
“Чи є в Києві інші такі ж надійні та місткі укриття, як метро? Думаю, що ні. Чи збудовані нові сховища, де можуть безпечно перебувати стільки людей одночасно? Теж ні. Та й загалом нових укриттів майже не будують”, – висловився Рудоманов.
Подібну позицію висловив військовослужбовець і громадський діяч Андрій Кулібаба. Він переконаний, що міська влада мала б активніше розвивати систему укриттів і продумувати додаткові рішення для комфортного перебування людей під час нічних атак.
“Кияни сваряться в метро за метр підлоги. Хтось вже каже, що люди погані, а я скажу, що міська влада знову переклала проблему укриття людей на самих людей – хто встиг, той ліг […]
Наприклад, вагони метро вночі стоять порожніми. На початку повномасштабного вторгнення в Харкові люди місяцями жили у вагонах, і це працювало.
Київський метрополітен за три роки не розробив жодного протоколу використання рухомого складу як укриття під час масових нічних атак. Це не технічна проблема, це питання, яке вирішується плануванням і хоча б спробою відповісти на питання: “А що робимо, коли прилітає вночі, щоб людям було комфортно?” Це просто ідея, але нехай буде.
І системи укриттів не з’явилося у Києві, навігації не з’явилося, стандарту укриттів і контролю за цим стандартом теж не з’явилося”, – написав Кулібаба.
Після нічної атаки представники “Київського метрополітену” також закликали містян відповідально ставитися до використання простору на станціях та утримуватися від розміщення громіздких речей.
“Крім того, важливо забезпечувати шляхи евакуації. У разі виникнення позаштатної ситуації прохід має залишатися відкритим для безпечного та оперативного переміщення людей. Намети можуть суттєво ускладнювати використання евакуаційних шляхів”, – наголосили в підземці.
