Майже 70% українських педагогів задоволені своєю професією, однак серед головних причин розчарування в роботі вони називають низький рівень зарплати, значну кількість паперової роботи та додаткові обов’язки. Про це йдеться в дослідженні, ініційованому ЮНЕСКО, повідомили у Міністерстві освіти і науки України.
За результатами дослідження, найбільший дефіцит кадрів у школах спостерігається серед учителів іноземних мов. Також кожен четвертий педагог додатково займається репетиторством.
Середній вік українського вчителя становить 45 років. Лише 14,4% студентів педагогічних спеціальностей працюють у закладах освіти ще під час навчання.
Найчастіше педагоги пояснювали вибір професії покликанням до роботи з дітьми — так відповіли 61,2% опитаних. Ще 50,3% зазначили, що хотіли передавати знання та формувати особистість, а 44% надихнулися прикладом своїх учителів. Рідше серед причин називали бажання впливати на розвиток суспільства — 27,6%, а також сімейну традицію — 20,3%.
Автори дослідження зауважили, що мотивація до професії залежить і від статі. Жінки частіше обирають педагогіку через внутрішні мотиви — покликання або позитивний приклад, тоді як чоловіки більше орієнтуються на стабільність та соціальний статус.
У 2024–2025 навчальному році найбільше школам бракувало вчителів іноземних мов — дефіцит становив 21,3%. Також відчутною залишається нестача викладачів фізики (18,8%), математики (16,5%) та інформатики (12,1%).
Станом на 2025 рік середня зарплата вчителя становила приблизно 14 255 гривень, що більш ніж на 30% менше за середній показник по країні. Саме низьку оплату праці 73,2% педагогів назвали головною причиною розчарування у професії. Майже половина опитаних також скаржиться на надмірну кількість документації (48,93%) та додаткове навантаження (48,17%).
Крім основної роботи, 25,5% учителів займаються репетиторством.
Попри труднощі, 69% педагогів зазначили, що повністю або загалом задоволені своїм професійним вибором. Ще 4,8% залишаються працювати, хоча незадоволені професією, а 6,07% планують змінити сферу діяльності.
Дослідники також звернули увагу, що 21,8% українських педагогів не мають кваліфікації «вчитель». Це може негативно впливати на якість освіти, адже до роботи нерідко залучають фахівців без педагогічної освіти, які вже під час роботи проходять інтернатуру, короткотермінове навчання або атестацію.
Серед основних ризиків роботи таких працівників директори шкіл назвали непрофесійне вирішення складних ситуацій — 65,8%, неналежне виконання обов’язків учителя — 51%, а також труднощі з професійним розвитком — 45%.
Більшість студентів педагогічних спеціальностей — 94,8% — заявили, що залишитися в професії їх мотивувало б підвищення зарплати. Також важливими вони назвали покращення умов праці (71%) та можливість професійного розвитку (56%).
Водночас лише третина студентів бачать себе у комунальних закладах освіти впродовж найближчих десяти років. Інші розглядають роботу у приватних школах, репетиторство або навіть зміну професії.
У дослідженні взяли участь 4725 учителів, 500 студентів педагогічних спеціальностей, 1000 директорів шкіл, а також 500 викладачів закладів вищої та фахової передвищої освіти.
