У річці Стрий на Львівщині виявили рідкісну палеонтологічну знахідку — великий корінний зуб мамонта. Артефакт важить понад сім кілограмів і, за попередніми оцінками науковців, може походити від тварини, яка жила на території сучасної України десятки тисяч років тому.
Знахідку у липні 2026 року виявив випускник географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Проць. Нині чоловік проходить службу в Державній прикордонній службі. Згодом він передав зуб фахівцям університету.
За словами Володимира Проця, довжина знахідки становить близько 35 сантиметрів, а вага — 7,4 кілограма.
“Характерний ребристий (пластинчастий) малюнок поверхні є унікальною ознакою зубної системи мамонтів.
В Україні, зокрема поблизу Карпат та на берегах річок, такі скам’янілості іноді вимиваються водою з плейстоценових відкладів”, – написав Володимир.
Плейстоцен — геологічна епоха, яка тривала приблизно від 2,58 мільйона до 11,7 тисячі років тому.
Доцентка кафедри геоморфології і палеогеографії ЛНУ ім. Івана Франка, кандидатка географічних наук Олена Томенюк зазначила, що визначити точний вік зуба без проведення радіовуглецевого аналізу наразі неможливо.
“Ці форми мамонтів існували тут впродовж тривалого часу. Вони видозмінювалися під впливом кліматичних змін і еволюціонували.
Місце, де був знайдений зуб, підказує: це, мабуть, молодші форми мамонта – одні з останніх. Хоча річка могла вимити цей зуб зі старіших відкладів. Ми оцінюємо проміжок існування цього мамонта від 100 тис. до 11,7 тисяч років тому”, – пояснила науковиця.
Мамонти впродовж цього періоду мешкали на території сучасної України. Їхні рештки — зокрема зуби та кістки — досі знаходять у різних регіонах країни. Наприклад, на палеолітичній стоянці Молодове на Дністрі, що на території Чернівецької області, археологи виявили житлові конструкції, споруджені з кісток мамонтів.
Для Львівщини подібні знахідки є відносно рідкісними. Особливу цінність цього зуба науковці вбачають у його стані збереження.
“Ця знахідка унікальна тим, що вона у доброму стані, майже не зруйнована. Вологі умови добре законсервували її. Вона могла бути у відкладах річки, і відкрилася, коли вода підмила берег. Або ж річка перемістила зуб з іншого місця”, – припускає Олена Томенюк.
Надалі скам’янілий зуб поповнить університетську колекцію. Його планують використовувати як навчальний матеріал для студентів.
“Особливо приємно, що майбутні географи матимуть можливість не лише вивчати плейстоценову природу регіону за підручниками, а й буквально доторкнутися до його давньої історії”, – написали у виші.
