У районах із щільною забудовою літня спека відчувається значно сильніше, ніж у зелених зонах. Наприкінці червня температура поверхні в окремих частинах Києва перевищувала 51°C, а в Одесі сягала майже 53°C.
Про це свідчить дослідження порталу новобудов ЛУН, у якому проаналізували супутникові дані за 26–29 червня 2026 року, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
Для аналізу використали супутникову програму Copernicus Sentinel-3, яка дозволяє оцінити температуру різних типів поверхонь у містах. Дослідники вивчили, як кількість зелених насаджень впливає на нагрівання міського середовища в літній період.
У межах дослідження порівнювали температуру дахів, асфальтованих ділянок, ґрунту, водойм і рослинності у денний час. Це дало змогу побачити, наскільки рівень нагрівання залежить від щільності забудови.
Серед європейських міст найвищі показники зафіксували у Парижі — 47,2°C та Варшаві — 50,1°C. Водночас українські міста продемонстрували ще вищі значення. На території Криму температура поверхні місцями досягала 54,5°C.
У Києві максимальна температура становила 51,2°C. Найбільше нагрівалися промислові та транспортні території, зокрема Дарницька промзона, район Бортницької станції аерації, а також індустріальні ділянки Оболоні й Подолу.
Натомість Голосіївський ліс, Конча-Заспа, акваторія Дніпра та Київського водосховища залишалися на 10–15 градусів прохолоднішими. Усередині лісових масивів температура поверхні трималася на рівні близько 20°C, але вже за їхніми межами швидко підвищувалася більш ніж на 5 градусів.
У Львові найгарячішими виявилися центральні квартали, Левандівка та промислові райони. Водночас Брюховичі, Винники та інші озеленені території залишалися значно прохолоднішими.
В Івано-Франківську найвищі температури зафіксували в центрі міста, тоді як поблизу озера та зелених зон поверхня нагрівалася помітно менше.
В Одесі дослідники відзначили різкий температурний контраст між центральною частиною міста та прибережною зоною. Близькість моря природним чином охолоджує навколишню територію, тому біля узбережжя температура поверхні була нижчою.
Раніше вчені пояснили причини масштабної хвилі екстремальної спеки, яка охопила Європу та стала найпотужнішою за весь період метеорологічних спостережень.
