У 2026 році в Україні почне діяти Національна система дослідників (НСД) — індивідуальний рейтинг для підтримки вчених.
Лідери рейтингу у 14 наукових напрямах зможуть отримувати щомісячні стипендії протягом двох років. Про запуск системи повідомили в Міністерство освіти і науки України та Офіс президента України.
“Сьогодні наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи в будь-якій галузі досліджень. Як держава маємо підтримати та заохотити наших науковців, а особливо молодих учених, залишатися та працювати в Україні.
Для цього запускаємо Національну систему дослідників. Це суттєво інша культура підтримки науки – прозора, конкурентна та орієнтована на результат […] Для нас важливо, щоб молоді науковці бачили: держава інвестує не лише в інфраструктуру, а й у людей, які створюють нові знання та технології”, – заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
НСД функціонуватиме через цифровий модуль у Національній електронній науково-інформаційній системі. Вчені самостійно подаватимуть інформацію про свої досягнення, а оцінювання проводитиметься автоматично з перевіркою даних у національних та міжнародних базах.
“Система формуватиме окремі рейтинги за науковими напрямами, а також загальний рейтинг і рейтинг молодих учених. Такий підхід має забезпечити справедливі умови оцінювання та підтримки для різних категорій дослідників”, – пояснили в МОН.
Робота системи відбуватиметься поетапно. Перший цикл триватиме близько двох місяців: спочатку науковці подаватимуть дані, а далі формуватиметься рейтинг.
Загалом 2650 найкращих дослідників отримуватимуть державні стипендії у розмірі 10 тисяч гривень щомісяця. Половину виплат планують спрямувати молодим ученим.
Фінансування почнуть нараховувати вже з серпня 2026 року. Загальний бюджет програми на два роки становитиме близько 763 мільйонів гривень, із яких понад 190 мільйонів передбачили на 2026 рік.
У МОН також зазначили, що НСД стане першою повноцінною цифровою базою українських науковців, де збиратимуть дані про:
- наукові профілі;
- професійну експертизу;
- напрями досліджень;
- кар’єрний статус;
- результати діяльності вчених.
“Це дасть змогу державі краще бачити кадровий потенціал науки та формувати ефективнішу політику підтримки дослідників”, – переконані в МОН.
