Багатьом знайома ситуація, коли сміх з’являється у найбільш недоречний момент — під час іспиту, важливої зустрічі чи навіть у черзі до лікаря. І, як правило, спроби його стримати виявляються марними.
Як пояснюють науковці, на неконтрольований сміх впливає одразу кілька чинників: емоційний стан людини, робота «системи винагороди» мозку, активність м’язів і навіть поведінка людей поруч.
Про це йдеться в дослідженні вчених Геттінгенського університету, про яке пише Popular Science.
Дослідники виділяють два типи сміху:
— мимовільний, безпорадний (коли стриматися практично неможливо);
— соціальний, ввічливий (коли людина сміється, щоб підтримати інших).
Соціальний сміх формується в ділянках мозку, що відповідають за рухи. Натомість мимовільний запускають емоційні центри, які не підконтрольні свідомості.
Водночас такий сміх не варто плутати з псевдобульбарним афектом — розладом, що супроводжується неконтрольованими спалахами емоцій.
“Звичайний сміх, навіть коли його важко стримати, все ж є нормальною емоційною та соціальною реакцією: зазвичай він пов’язаний із розвагою, оточенням і взаємодією”, – пояснює доктор Анна Шахт, професорка Інституту психології Геттінгенського університету.
Разом із колегами вона провела експеримент, який показав: сміх важко контролювати ще й через його «заразливість». Учасникам пропонували слухати жарти, водночас фіксуючи рухи їхніх м’язів обличчя. Навіть якщо люди намагалися стриматися, їм було складно залишатися серйозними, коли поруч сміялися інші.
“Наше дослідження свідчить, що сміх може бути важко контролювати, оскільки це не просто навмисна відповідь на щось смішне. Це також швидка, частково автоматична соціальна реакція, яка значною мірою формується іншими людьми”, – пояснює Анна Шахт.
Дослідження також показало, що під час спільного сміху мозок виробляє ендогенні опіоїди — природні речовини, які зменшують біль, підвищують відчуття благополуччя, допомагають боротися зі стресом, підтримують серце та регулюють апетит. Саме тому сміх приносить задоволення, і мозок не поспішає його «вимикати».
Серед способів стримати сміх — переключення уваги, контроль міміки або раціональний аналіз ситуації. Втім, не завжди це варто робити: інші дослідження свідчать, що придушення сміху може лише посилити його через так званий «ефект відскоку».
Раніше науковці також з’ясували: здатність знаходити гумор у незручних ситуаціях робить людину в очах інших більш відкритою, щирою та приємною у спілкуванні — і це значно краще, ніж довго переживати через ніяковість.
