Екстремальні температури в європейських містах призвели до рекордної кількості смертей. За оцінками дослідників, приблизно дві третини летальних випадків, пов’язаних зі спекою, спричинені антропогенною зміною клімату.
Про це йдеться в дослідженні Імперського коледжу Лондона, про яке повідомляє The Guardian.
Науковці поєднали дані про температурні показники за 2026 рік із відомими закономірностями впливу спеки на смертність. Водночас отримані оцінки для окремих країн відрізнялися від статистики національних органів охорони здоров’я.
За підрахунками дослідників, упродовж червня — серпня спека спричинила близько 32 тисяч додаткових смертей у 854 містах Європи. Загальна кількість померлих, пов’язаних із високими температурами, сягнула приблизно 50 тисяч. Тривалі хвилі спеки виявилися майже вдвічі смертоноснішими, ніж у два інші роки з найвищими показниками.
Особливо небезпечним стало поєднання високих денних температур із теплими ночами. Через відсутність достатнього нічного охолодження організм людей, які належать до вразливих груп, не встигав відновитися після денної спеки.
Майже половину всіх смертей, пов’язаних із високими температурами, зафіксували серед людей віком понад 85 років. Водночас серед померлих було 833 людини віком від 20 до 44 років.
«Абсолютна кількість смертей, пов’язаних зі спекою у містах справді вражає. Але, мабуть, ще більше тривожить те, яка частка цих смертей спричинена антропогенною зміною клімату», — сказав співавтор дослідження, вчений у галузі клімату та здоров’я з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, Малкольм Містрі.
Згідно з дослідженням, частка смертей, пов’язаних із кліматичною кризою, зросла приблизно до 65%. Для порівняння, на початку XXI століття цей показник становив близько 40%.
У яких країнах спека забрала найбільше життів
Найвищі показники смертності від спеки зафіксували на Мальті, в Італії та Угорщині. За загальною кількістю смертей лідирували Італія, Франція, Іспанія, Німеччина та Велика Британія.
Водночас встановити вплив спеки на кожен окремий випадок смерті буває складно. Високі температури можуть погіршувати стан людей із хронічними захворюваннями та прискорювати смерть, проте родичі померлих не завжди знають про цей фактор. До того ж у свідоцтвах про смерть вплив спеки часто не зазначають як супутню причину.
«Ці шокуючі цифри – це тисячі родин, які цього літа втратили близьких через кліматичну кризу», — заявила Кеті Вайт, міністерка з питань кліматичного переходу у Великій Британії.
У Неаполі зросла кількість звернень по медичну допомогу
Серед європейських міст найбільшу кількість смертей, пов’язаних зі спекою, зафіксували в італійському Неаполі. За словами лікаря невідкладної допомоги Маріо Гуаріно, у найспекотніші тижні кількість звернень пацієнтів збільшилася на 15%.
Медик розповів про випадки, які демонструють, наскільки небезпечними можуть бути високі температури для людей, що потребують особливого догляду.
«До нас потрапив пацієнт із термінальною стадією раку, який жив у розпеченому мансардному приміщенні – просто тому, що його родина не змогла знайти компанію, яка встановила б кондиціонер у розпал літа.
А літнього чоловіка з деменцією раптово опинився без доглядальниці – українки, яка поїхала додому попрощатися із сином, бо його мобілізували. Однієї ночі служби екстреної допомоги знайшли цього чоловіка на підлозі зі зламаним тазом. Він відчайдушно намагався покликати сусіда», — розповів медик.
Європа нагрівається швидше за решту світу
Через викиди парникових газів Європа нагрівається приблизно вдвічі швидше, ніж планета загалом. Унаслідок цього екстремальна літня спека стає дедалі поширенішою, хоча кількість людей, які потерпають від небезпечно холодних зим, поступово зменшується.
Науковці зазначають, що холод наразі загалом забирає більше життів, ніж спека. Проте подальше підвищення температури може змінити цю тенденцію: за прогнозами дослідників, приріст смертей від спеки перевищуватиме скорочення смертності, пов’язаної з холодом.
Таким чином, кліматичні зміни становлять дедалі серйознішу загрозу для здоров’я населення Європи, особливо для літніх людей, людей із хронічними захворюваннями та тих, хто не має доступу до прохолодних приміщень.
