Міністерство культури та стратегічних комунікацій України поповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини ще однією культурною практикою. До нього включили традицію виготовлення, навчання та виконання гри на запорозьких тулумбасах. Відповідний наказ уже набув чинності, повідомили у відомстві.
Тулумбаси — це великі козацькі барабани казаноподібної форми, які мають дерев’яний або металевий корпус і мембрану з натуральної шкіри. У Міністерстві зазначають, що в минулому вони виконували не лише музичну, а й важливу комунікаційну функцію: за їхньою допомогою скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочисті церемонії, військові походи та святкові заходи.
“Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції”, – йдеться у повідомленні.
За даними видання I-VIN.INFO, козаки нерідко отримували тулумбаси як військові трофеї. Крім того, такі інструменти виготовляли самостійно, натягуючи тонку шкіру на великі металеві казани.
У різних громадах ці козацькі барабани мають кілька поширених назв: “запорозькі тулумбаси”, “козацькі тулумбаси”, а саму традицію називають “грати на тулумбасах” або “тулумбасити”.
Сьогодні ця культурна практика продовжує розвиватися в Запоріжжі. Її популяризують через школу гри на тулумбасах, тематичні майстер-класи, публічні виступи, освітні проєкти та музейні ініціативи. Важливу роль у збереженні традиції відіграє Музей історії музичних інструментів “Барабанза”.
“Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням”, – додали в Міністерстві.
