У світі дедалі швидше поширюється стійкість бактерій до антибіотиків серед дітей. Науковці попереджають, що вже впродовж наступного десятиліття ситуація може суттєво погіршитися, поставивши під загрозу ефективність навіть найпотужніших препаратів, які нині застосовують для лікування небезпечних інфекцій.
Такого висновку дійшли автори першого глобального дослідження, оприлюдненого в журналі JAMA Pediatrics. Про результати роботи також повідомили видання The Guardian та Medical Xpress.
Дослідження провели фахівці Інституту медичних досліджень дітей Мердока (Австралія) у співпраці з Сіднейським університетом, Ініціативою Клінтона з доступу до здоров’я (CHAI) та Китайським університетом Гонконгу.
Яких висновків дійшли дослідники?
Науковці проаналізували понад 106 тисяч зразків інфекцій у дітей та підлітків із 82 країн. Аналіз показав, що у період із 2004 по 2022 рік бактерії стали значно менш чутливими до антибіотиків практично в усіх регіонах світу.
Найбільше проблема зачепила:
- немовлят;
- дітей, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії;
- країни з недостатньо розвиненою системою охорони здоров’я.
Дослідники зазначають, що головною причиною стали грамнегативні бактерії, які можуть викликати важкі захворювання, серед яких сепсис та пневмонія.
Особливе занепокоєння викликає зростання стійкості до антибіотиків категорій Watch та Reserve. До першої належать препарати, використання яких має бути суворо обмеженим через високий ризик формування резистентності. До другої — антибіотики “останньої лінії”, які застосовують лише у випадках небезпечних для життя інфекцій, викликаних мультирезистентними бактеріями.
Які бактерії становлять найбільшу небезпеку?
Дослідження виявило, що найбільший внесок у поширення антимікробної резистентності роблять два види грамнегативних бактерій.
Найвищий рівень стійкості зафіксували у Acinetobacter baumannii — збудника багатьох внутрішньолікарняних інфекцій. Ця бактерія часто викликає:
- пневмонію, особливо у пацієнтів на штучній вентиляції легень;
- зараження крові;
- інфекції сечовивідних шляхів;
- післяопераційні та травматичні інфекції ран;
- інфекції у пацієнтів реанімаційних відділень.
Водночас бактерія Klebsiella, яка може спричиняти інфекції сечовивідних шляхів і абсцеси печінки, демонструє найшвидші темпи розвитку стійкості. Найбільше це спостерігається у країнах Південно-Східної Азії, Східної Європи та західної частини Тихоокеанського регіону.
За прогнозами фахівців, до 2035 року рівень резистентності до карбапенемів — антибіотиків останнього резерву — може зрости до 82% для Acinetobacter baumannii та до 35% для Klebsiella.
Чому це особливо небезпечно для дітей?
Антимікробна резистентність виникає тоді, коли бактерії змінюються таким чином, що звичні антибіотики більше не здатні їх знищувати або стримувати їхнє розмноження. Через це лікування інфекцій стає значно складнішим, а ризик тяжких ускладнень і смертності суттєво підвищується.
Діти особливо вразливі до цієї проблеми, адже часто стикаються з бактеріальними інфекціями, а вибір безпечних антибіотиків для них значно менший, ніж для дорослих.
За підрахунками дослідників, лише у 2021 році антимікробна резистентність була пов’язана приблизно з 840 тисячами смертей дітей віком до п’яти років.
Що рекомендують науковці?
Автори дослідження закликають держави посилити контроль за призначенням антибіотиків, покращити лабораторну діагностику та забезпечити доступ пацієнтів до ефективного лікування.
Для країн із низьким рівнем доходів особливо важливими є боротьба з безконтрольним продажем антибіотиків, покращення санітарних умов та розширення доступу до медичної допомоги.
У країнах із розвиненою системою охорони здоров’я необхідно зменшувати необґрунтоване використання антибіотиків не лише в медицині, а й у ветеринарії та сільському господарстві.
Крім того, дослідники наголошують на необхідності створення дитячих форм антибіотиків, удосконалення схем дозування та проведення нових досліджень щодо безпечного скорочення використання цих препаратів.
“Зробити проблему стійкості до антибіотиків у дітей видимою — це перший крок до зміни ситуації. Розуміючи, де виникає резистентність і як вона змінюється, ми можемо краще захищати дітей зараз і зберегти ефективність антибіотиків у майбутньому”, — підсумувала доцентка із MCRI Пенелопа Браянт.
