В українських закладах вищої освіти ситуація з надмірною кількістю чоловіків мобілізаційного віку поступово вирівнюється. Відчутний гендерний перекіс наразі зберігається переважно на рівні аспірантури.
Про це під час засідання Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій 10 червня повідомив голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко, передає “Інтерфакс-Україна”.
“Правильно зазначає керівництво Міністерства освіти – у нас майже вирішена проблема щодо перекосів в особах двадцятип’ятирічного віку. Вона, звичайно, є, порівняно з 2021 роком, але уже не така очевидна. Якщо ми не беремо до уваги третій рівень освіти – доктори філософії, де дуже видно демографічний перекіс”, – сказав Андрій Бутенко.
За його словами, нині в системі вищої освіти України навчається майже 1,03 мільйона студентів. Найбільша частка здобувачів освіти припадає на бакалаврські та магістерські програми.
Зокрема:
- на бакалавраті навчаються 70,85% студентів;
- на магістратурі – 24,25%;
- на освітньо-науковому рівні – 4,88%;
- на освітньо-творчому та початковому рівні (молодший бакалавр) – приблизно по 1%.
Середній вік студентів також відрізняється залежно від рівня освіти. Бакалаврам у середньому 22 роки, магістрам – 27 років, тоді як середній вік аспірантів становить 35 років.
Щодо гендерного співвідношення, то серед бакалаврів чоловіки та жінки представлені майже порівну: 50,5% та 49,5% відповідно. На магістерських програмах незначно переважають жінки — 51,4% проти 48,6% чоловіків.
Натомість серед аспірантів спостерігається суттєвий дисбаланс. На освітньо-науковому рівні чоловіки становлять 84,7%, а жінки — лише 15,3%. В освітньо-творчих програмах співвідношення також на користь чоловіків — 66% проти 34%.
