Нові дані свідчать: ще з перших днів життя діти можуть прогнозувати ритм у музиці, тоді як сприйняття мелодії формується поступово — в процесі росту та навчання.
Про це йдеться у науковому дослідженні, опублікованому в журналі Plos Biology, повідомляє The Guardian.
Відомо, що ще в утробі матері, приблизно на восьмому–дев’ятому місяці вагітності, плід починає реагувати на музику. Це проявляється у зміні серцевого ритму та рухової активності.
Попередні наукові роботи також доводили, що окремі елементи музичної пам’яті можуть формуватися ще до народження. Втім залишалося відкритим питання, наскільки глибоко мозок новонародженого здатен аналізувати музичні структури.
У новому дослідженні вчені вивчали мозкову активність 49 немовлят за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), поки ті спали в навушниках. Дітям у випадковому порядку вмикали оригінальні твори Йоганна Себастьяна Баха, а також модифіковані версії зі зміненою висотою звуків і тривалістю нот.
“Ритм базується на дуже давніх слухових здібностях, які ми розділяємо з іншими приматами. Водночас мелодія залежить від спеціалізації людського мозку, яка формується в результаті навчання після народження.
Іншими словами, ритм – частина нашого біологічного інструментарію, тоді як мелодія – те, до чого ми дорослішаємо. Це може допомогти пояснити, чому мелодії настільки різняться в різних культурах, а ритм, як правило, слідує більш універсальним паттернам”, – зазначила перша авторка дослідження Роберта Б’янко.
Для аналізу даних науковці застосували комп’ютерні моделі, які оцінювали ступінь несподіванки кожної ноти з урахуванням попередньої ритмічної або мелодійної структури. Після цього вони порівняли ці показники з сигналами ЕЕГ, аби з’ясувати, чи відображаються вони в активності мозку немовлят.
Результати показали, що новонароджені здатні розпізнавати та передбачати ритмічні закономірності в оригінальних музичних творах, однак мелодійні лінії їм поки недоступні.
Водночас у випадку змішаної музики, де порушувалися і ритм, і мелодія, змін у мозковій активності не зафіксували.
“Оскільки порядок тонів та інтервалів був випадковим, мозок не міг виявити закономірності, на яких можна будувати очікування”, – пояснила Б’янко.
За її словами, отримані результати підтверджують, що людський мозок із народження налаштований на прогнозування музики, передусім її ритмічної складової.
“Важливо, що ці прогнози виходять за межі простого передбачення регулярного інтервалу: вони включають виявлення патернів у музиці та вивчення того, як вони розвиваються з часом”, – додала науковиця.
Вона також зауважила, що ці здібності, ймовірно, мають біологічне підґрунтя. Ще до народження плід постійно перебуває в середовищі регулярних ритмів — зокрема серцебиття матері та повторюваних рухів під час ходьби.
Раніше дослідники вже встановили, що мозок немовлят здатний сприймати й розпізнавати складні звукові послідовності, побудовані за принципами, подібними до мовних. Це підтверджує, що вміння знаходити зв’язки між звуками є вродженою властивістю людини.
