Завершальним і найколоритнішим етапом зимового святкового циклу є тиждень Запустів, Масниці, або ж Сиропусний тиждень.
У 2026 році він розпочинається в понеділок, 16 лютого, і триватиме до Прощеної неділі — 22 лютого.
У православній традиції це останній відтинок перед Великим постом, коли дозволяється споживати молочні продукти та яйця. Водночас м’ясні страви після неділі 15 лютого вже під забороною.
Пояснюємо, чому назва “Масляна” не є питомо українською для цього періоду, які ще найменування побутували в різних регіонах і що традиційно готують упродовж цього тижня.
Масниця, Сиропуст і Колодій: походження назв
Назви цього періоду різняться залежно від регіону. Окрім уже згаданих, вживалися також Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини. Донедавна поширеною була назва Масляна, однак історично її використовували переважно на Чернігівщині та частково на Слобожанщині — через близькість до російського кордону, звідки вона й походить. На більшій частині України ця назва набула поширення в період активної русифікації. Нині дедалі частіше повертаються до традиційних українських назв — Масниця або Сиропуст.
Ще одне відоме найменування — Колодка або Колодій — пов’язане зі старовинним звичаєм жартівливо “карати” тих, хто до початку посту не встиг одружитися чи вийти заміж. Парубкам і дівчатам або їхнім батькам прив’язували до шиї чи ноги невелику дерев’яну палицю — символічну колодку — зі словами: “не женився єси, то колодку носи”.
Народознавець Василь Скуратівський подає кілька версій походження назви та обрядовості свята. За однією з них, Колодій — це місце молодіжних зібрань. Вислів “піти на колоди” означав приєднатися до гурту на вечорницях, адже молодь часто збиралася біля повалених дерев. Якщо ж там не знаходилося пари, це ставало приводом для жартів і осуду.
Інша гіпотеза пов’язує Колодія з дохристиянськими віруваннями. На думку Скуратівського, це могло бути язичницьке божество шлюбу й родинного життя. Оскільки зима вважалася сприятливим періодом для народження дітей (жінка мала змогу відновитися, а з весни долучитися до польових робіт), той, хто не скористався нагодою створити сім’ю, зазнавав громадського осуду.
Що готують на Масницю
Традиційною стравою Сиропусного тижня в Україні були вареники з сиром, які подавали зі сметаною або додатковою сирною начинкою.
Етнографка Галина Олійник зазначає, що замість “русскіх блінів” в Україні готували налисники з сиром. Також варили молочні каші, готували запіканки, сирники та киселі.
Серед страв, які можна приготувати цього року, — волинська закуска омочка (вомочка, гумочка, мачанка). Для неї змішують сир і сметану у довільних пропорціях до бажаної консистенції. Сир ретельно перетирають, додають сіль і сметану. У традиційному варіанті більше нічого не додавали: страву їли з хлібом, перепічками або картоплею.
За сучасною інтерпретацією можна додати кріп, спеції та трохи часнику й використовувати як намазку на хліб.
Існує і солодкий варіант омочки — із мінімальною кількістю солі, але з додаванням цукру чи меду, ванілі, кориці та горіхів.
Також варто спробувати солоні сирники на сніданок.
Солоні сирники
Інгредієнти:
-
500 г сиру
-
3 ст. л. сметани (кількість регулювати залежно від вологості сиру)
-
2 яйця
-
50 г твердого сиру
-
1 ст. л. крохмалю
-
100 г борошна (краще рисового, але підійде й пшеничне)
-
сушений кріп
-
гранульований часник
-
спеції, сіль, перець — до смаку
Приготування:
Сир перетерти зі сметаною до однорідної консистенції. Додати яйця, натертий твердий сир, борошно, крохмаль, спеції, кріп і часник. Замісити масу, сформувати кульки та злегка приплюснути їх. Обсмажувати на невеликому вогні під кришкою до готовності з обох боків. За потреби можна додати трохи води — сирники вийдуть ніжнішими, ніби пропареними.
Подавати з тушкованим гарбузом: нарізати його кубиками, обсмажити до рум’яності, додати гранульований часник і трохи соєвого соусу, готувати ще пів хвилини, потім влити трохи води й тушкувати до м’якості. Частину гарбуза перебити блендером у пюре, викласти на тарілку, зверху — сирники та шматочки гарбуза.
