Національний музей історії України у Другій світовій війні завершив роботи з демонтажу російськомовного напису зі скульптурної галереї «Герої фронту й тилу».
Про це повідомили на офіційній сторінці музею у Facebook.
Напис «их подвиги будут жить вечно их имена бессмертны» у музеї розцінюють як елемент радянського російськомовного пропагандистського наративу.
“За нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі Меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога та слугують обґрунтуванням російської агресії є неприпустимим”, – наголосили представники музею.
Перед початком демонтажу в установі ініціювали спеціальне обстеження напису. Фахівці науково-реставраційної комісії провели дослідження та дійшли висновку про необхідність його зняття. Надалі елемент планують відреставрувати й концептуально переосмислити для використання у виставковому просторі.
Наприкінці 2024 року музей також прибрав назви російських і білоруських міст з Алеї міст-героїв.
У закладі нагадали, що радянське звання «місто-герой» було запроваджене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року. “Не було визначено жодних критеріїв щодо роботи комісій, які ухвалювали рішення про присвоєння звання “місто-герой”. Відзначення міст мали хаотичний характер і використовувалися суто з ідеологічною метою – імплементацією міфу про “Велику Вітчизняну війну”, – пояснили музейники.
Серед демонтованих назв переважали російські міста — Москва, Новоросійськ, Ленінград, Волгоград, Тула, Мурманськ і Смоленськ. Також прибрали назви двох білоруських міст — Мінська та Бреста. У переліку були й українські міста — Київ та Одеса, а також два кримські — Севастополь і Керч.
Переосмислення музею Другої світової
З 2022 року в музеї реалізують проєкт «Тризуб Батьківщини». У його межах у серпні 2023 року з монумента «Батьківщина-мати» демонтували радянський герб і замінили його українським тризубом. Також повідомлялося про плани перейменування монумента після завершення робіт.
У березні 2024 року в музеї заявили, що після переозначення «Батьківщини-матері» мають намір усунути й інші елементи радянського наративу, пов’язаного з міфом «Великої Вітчизняної війни». Тоді спільнота Ukrainian Modernism розкритикувала установу через можливі плани демонтажу горельєфа «Курська битва».
Водночас у коментарі для УП.Культура директор музею Юрій Савчук пояснив, що йдеться не про скульптурний коридор у стилі бруталізму, а про бронзовий горельєф авторства Євгена Карпова та Валерія Федичева, присвячений битві на Курській дузі.
