Якщо багато років ви купували взуття одного розміру, а потім раптом виявили, що давно не ношені кросівки чи чоботи стали незручними й тісними, це не обов’язково означає, що ви помилилися з розміром. З віком форма та параметри стопи справді можуть змінюватися.
Люди часто розповідають у соцмережах, що в дорослому віці їм довелося перейти на більший або ширший розмір взуття. Фахівці розповіли журналу Time, чому це відбувається та чи можна говорити про реальний «ріст» стопи.
Чи збільшуються стопи з віком?
“Так, але слово “більшими” дещо вводить в оману”, – каже ортопедична хірургиня з Atlantic Health (США) Кімберлі Курі.
За її словами, стопи дорослих людей не продовжують рости так само, як це відбувається в дитинстві. Проте з роками їхня форма може поступово змінюватися. Стопа здатна ставати довшою, ширшою та пласкішою. Через це взуття, яке раніше було комфортним, згодом може почати тиснути, хоча самі кістки вже не ростуть.
Однією з причин таких змін є поступове зниження рівня колагену. Цей білок відіграє важливу роль у підтримці міцності та еластичності шкіри, кісток, м’язів, сухожиль і зв’язок.
Подологиня Леслі зі Школи подіатричної медицини Темпльського університету зазначає, що зменшення кількості колагену є природним процесом старіння.
У результаті зв’язки, які допомагають утримувати склепіння стопи, можуть втрачати міцність.
“Коли склепіння опускається, стопа стає і ширшою, і довшою”, – додає докторка Алексіс Діксон, ортопедична хірургиня з Каліфорнії.
На форму стопи також здатні впливати вікові деформації. Серед них – кісточка великого пальця, або hallux valgus, а також молоткоподібна деформація пальців.
Кісточка великого пальця проявляється випинанням із внутрішнього боку його суглоба. При цьому йдеться не про появу додаткової кісткової тканини, а про зміну положення самого суглоба: великий палець поступово відхиляється в напрямку інших пальців.
“Це робить передню частину стопи ширшою і може призвести до того, що взуття, яке раніше було зручним, стане надто вузьким”, – пояснює Курі.
Молоткоподібна деформація виникає тоді, коли тканини пальців слабшають. Унаслідок цього м’язи та сухожилля можуть змінювати своє положення й поступово згинати пальці.
І hallux valgus, і молоткоподібні пальці можуть мати генетичну схильність. Водночас їхній розвиток може бути пов’язаний із тривалим носінням вузького або тісного взуття. Такі проблеми частіше спостерігаються у жінок.
Ще одним фактором є артрит. Він нерідко уражає стопи та гомілковостопні суглоби, зокрема суглоб великого пальця. Захворювання може сприяти утворенню кісткових наростів на верхній частині стопи або в ділянці задньої поверхні п’яти.
Коли починаються вікові зміни стоп?
Перші зміни можуть стати помітними вже після 30 років, однак універсального віку, коли вони обов’язково починаються, не існує, зазначає подологиня Сіндху Срінівас з Атланти.
Такі вікові перетворення частіше спостерігаються у жінок. На стан стоп можуть впливати гормональні зміни під час вагітності та менопаузи, оскільки вони пов’язані зі змінами рівня колагену. Додатковим фактором може бути багаторічне носіння високих підборів, вузького або неправильно підібраного взуття.
До людей із вищим ризиком змін стоп також належать ті, хто раніше травмував ноги, має плоскостопість або hallux valgus, сімейну схильність до таких проблем чи підвищену масу тіла.
Зайва вага збільшує навантаження на стопи. У довгостроковій перспективі це може впливати на структури, які забезпечують їхню підтримку, а також змінювати біомеханіку ходьби.
Наскільки може змінитися розмір стопи?
Перетворення відбуваються поступово й можуть стосуватися не лише довжини та ширини стопи, а й висоти її склепіння. Масштаб таких змін індивідуальний.
У дослідженні 2016 року науковці вивчили параметри стоп 68 жінок віком від 20 до понад 80 років.
Виявилося, що ширина передньої частини стопи збільшувалася приблизно на 3–4 міліметри кожні десять років. Окружність цієї ділянки зростала орієнтовно на 5–7 міліметрів за десятиліття. Інші показники стопи також поступово змінювалися.
“Це може здаватися незначним, але за кілька десятиліть ці зміни накопичуються і стають достатніми, щоб впливати на те, як сидить взуття”, – зазначає Курі.
У результаті одній людині може знадобитися взуття більшої ширини, тоді як іншій – на пів розміру довше.
У яких випадках потрібно звернутися до лікаря?
Якщо стопа поступово стала ширшою чи довшою, але при цьому з’явилися біль, набряк, оніміння, поколювання, проблеми з ходьбою або виконанням звичних справ, варто проконсультуватися з лікарем.
Медична допомога також потрібна у випадках, коли регулярно з’являються мозолі, пухирі чи пошкодження шкіри, а також якщо посилюються прояви кісточки великого пальця, молоткоподібних пальців або плоскостопості.
Особливу увагу слід звернути на раптові зміни, особливо якщо вони виникли лише на одній стопі.
Людям із діабетом, нейропатією або проблемами з кровообігом важливо особливо уважно контролювати стан ніг. Навіть невелика зміна того, як сидить взуття, у таких випадках може стати причиною серйозніших ускладнень.
Метод лікування залежить від конкретної проблеми. Для підтримки склепіння лікар може призначити ортопедичні устілки. За наявності hallux valgus або молоткоподібних пальців іноді потрібно змінити або адаптувати взуття.
У деяких випадках можуть бути корисними фізіотерапія та спеціальні вправи. Якщо консервативні методи не допомагають, лікарі можуть розглядати хірургічне втручання.
Як підтримувати здоров’я стоп із віком?
Повністю уникнути вікових змін стоп неможливо, однак правильний догляд і зменшення навантаження можуть допомогти зберегти їхнє здоров’я.
Передусім важливо носити взуття відповідного розміру. Краще відмовлятися від моделей із вузьким носком, які стискають пальці та можуть сприяти появі деформацій. Варто також не зловживати високими підборами, адже вони збільшують навантаження на передню частину стопи.
Взуття має добре фіксувати стопу та залишати достатньо простору для пальців. Фахівці радять час від часу повторно вимірювати стопи, враховуючи не тільки їхню довжину, а й ширину.
Підтримання здорової маси тіла дозволяє зменшити додаткове навантаження на зв’язки, сухожилля та кістки стоп.
Корисною є й регулярна фізична активність. Вправи з опорою на власну вагу, які не створюють надмірного ударного навантаження, допомагають підтримувати силу та стабільність стоп і гомілковостопних суглобів, покращують рівновагу та можуть знижувати ризик падінь.
Для стоп можна виконувати й нескладні вправи. Наприклад, стояти на одній нозі, використовуючи стільницю як опору, або піднімати пальцями ніг із підлоги рушник чи невеликий предмет.
Фахівці радять не ігнорувати перші ознаки змін – появу кісточки великого пальця, сплощення склепіння чи інші деформації. Якщо вчасно відкоригувати взуття відповідно до нової форми стопи, можна зменшити дискомфорт і ризик того, що зміни почнуть обмежувати рухливість.
