Зазвичай «розбите серце» сприймають як метафору для опису сильних емоційних переживань. Проте в медицині існує реальний стан, за якого серце може постраждати фізично. Потужний емоційний або фізичний стрес — наприклад, повідомлення про тяжку хворобу, смерть близької людини чи серйозна аварія — справді здатні спричинити тимчасове ураження серця.
Цей стан відомий як кардіоміопатія Такоцубо, або синдром «розбитого серця».
Щоб з’ясувати, яким чином сильний стрес впливає на серце та за якими симптомами можна розпізнати цей стан, «УП. Життя» звернулася до матеріалів Harvard Health Publishing, American Heart Association, National Library of Medicine та Mayo Clinic.
Що таке синдром «розбитого серця»?
Кардіоміопатію Такоцубо вперше описали в Японії у 1990 році. Йдеться про ослаблення лівого шлуночка серця — камери, яка відповідає за перекачування збагаченої киснем крові по всьому організму.
Термін «кардіоміопатія» означає ураження серцевого м’яза (міокарда): він втрачає силу, через що серце гірше справляється зі своєю насосною функцією.
Назва «такоцубо» походить від японської пастки для восьминогів, форма якої нагадує серце, змінене цим синдромом. При цьому стані частина серця тимчасово збільшується та скорочується слабше, тоді як інші відділи можуть працювати нормально або навіть інтенсивніше. Причини виникнення, а також оптимальні методи діагностики й лікування цього синдрому досі активно досліджують.
Що може спровокувати синдром «розбитого серця»?
Точний механізм розвитку цього стану поки не встановлений. Вважається, що різкий сплеск гормонів стресу, зокрема адреналіну, «шокує» серце, змінюючи роботу клітин міокарда. У результаті лівий шлуночок тимчасово втрачає здатність ефективно скорочуватися.
Серед можливих тригерів:
-
раптове падіння артеріального тиску;
-
сильний емоційний стрес (насильство, важка новина, втрата близької людини);
-
інтенсивний фізичний біль;
-
напад астми;
-
травми, зокрема внаслідок ДТП;
-
сильний страх або хвилювання.
Які симптоми можуть з’явитися?
Синдром «розбитого серця» часто проявляється симптомами, схожими на інфаркт міокарда: сильний біль або тиск у грудях, задишка, іррадіація болю в руку чи щелепу, раптова слабкість і пітливість. Однак на відміну від інфаркту, при цьому коронарні артерії можуть бути не заблоковані.
У деяких людей біль у грудях буває менш інтенсивним. Натомість з’являються задишка, сильна втома, холодний піт або запаморочення.
У більшості випадків стан минає без довготривалих наслідків — зазвичай протягом одного-двох місяців. Водночас іноді можливі рецидиви, які можуть супроводжуватися ускладненнями, зокрема порушеннями серцевого ритму, проблемами з легенями чи утворенням тромбів.
Хто перебуває в групі ризику?
Синдром «розбитого серця» може виникнути навіть у людей без попередніх серцевих захворювань.
Найчастіше його фіксують у жінок: понад 90% випадків припадає на жінок віком від 58 до 75 років. Ймовірно, це пов’язано з особливостями реакції організму на різкий викид гормонів стресу.
До факторів ризику також належать:
-
вік понад 50 років;
-
наявність тривожних розладів або депресії.
Як лікують синдром «розбитого серця»?
Специфічної схеми лікування не існує — терапія залежить від тяжкості симптомів і загального стану пацієнта. У більшості людей настає повне одужання за кілька тижнів, а ризик повторного епізоду залишається низьким.
Водночас важливо працювати зі стресом, який міг стати пусковим механізмом захворювання.
Будь-який раптовий або тривалий біль у грудях, порушення серцевого ритму чи задишка є приводом для негайного звернення до лікаря, адже такі симптоми можуть свідчити й про інфаркт, що потребує невідкладної медичної допомоги.
