У Єллоустонському національному парку вперше з 2020 року зафіксували активність найбільшого у світі кислотного гейзера. Такі термальні джерела вважаються рідкісними через агресивний хімічний склад води, що може руйнувати породи.
Про це повідомили в Геологічній службі США.
На початку лютого поверхня гейзера Ехінус збурилася, і він почав викидати більші об’єми води в стічний канал. Із 16 лютого виверження відбувалися з інтервалом у дві–п’ять годин і тривали приблизно дві–три хвилини.
Стовпи води сягали висоти до десяти метрів. За прогнозами фахівців, активність може зменшитися до старту літнього туристичного сезону в Єллоустоні.
Кислотні гейзери трапляються нечасто, адже вода з високою концентрацією кислот зазвичай руйнує породи, що формують систему джерела. Водночас викиди Ехінуса складаються з кислотних газів і нейтральної води — тобто рівень кислоти недостатній, щоб пошкодити навколишні породи.
Геологи зазначають, що незвичний склад води сприяв формуванню характерних утворень і кольорів. Басейн гейзера має діаметр близько 20 метрів і вкритий гострими кремнеземними породами (діоксидом кремнію). Червонувате забарвлення свідчить про наявність заліза, алюмінію та миш’яку. Ехінус розташований у межах активного басейну гарячих джерел Норріс, де також міститься найвищий діючий гейзер планети — Стімбоут.
Назву гейзер отримав через свій незвичайний вигляд. У 1878 році мінералог Альберт Чарльз Піла звернув увагу, що каміння довкола нагадує морських їжаків — представників типу голкошкірих (Echinodermata).
Кислотність води тут невисока — її порівнюють із апельсиновим соком або оцтом. Водночас температура перевищує 93°C, що може становити небезпеку.
Науковці вважають, що до 1948 року Ехінус переважно перебував у спокійному стані, за винятком поодиноких вивержень. У 1970-х роках він викидав гарячу воду з інтервалом 40–80 хвилин, а в 1980–1990-х перейшов у більш інтенсивний режим — окремі фази тривали понад 90 хвилин.
Виверження мали різний характер: вертикальні й похилі, помірні або заввишки до 23 метрів. Іноді теплі потоки води навіть досягали відвідувачів парку.
На початку 2000-х активність поступово зменшилася, а температура води впала. Восени 2017 року гейзер знову активізувався — з 18 жовтня до 10 листопада виверження відбувалися кожні дві–три години, після чого раптово припинилися. Відтоді зафіксували лише кілька випадків активності, останні — у грудні 2020 року.
Наразі вчені не прогнозують, коли саме нинішній період активності завершиться.
