Україна встановила новий рекорд експорту зерна — 55 мільйонів тонн за рік. Попри війну та спроби блокади, країна залишається одним з найбільших експортерів продовольства у світі. Український хліб годує мільйони людей в Африці, Азії та на Близькому Сході.
Як Україні вдалося не лише зберегти, але й наростити експорт в умовах війни? Відповідь — у комбінації дипломатичних зусиль, логістичних інновацій та незламності українських аграріїв.

Цифри експорту
Статистика зернового експорту вражає:
- 55 млн тонн — загальний експорт зернових за рік
- $15 млрд — вартість експортованого зерна
- 80+ країн — географія поставок
- 300+ суден — щомісяця виходять з українських портів
«Україна — це житниця світу. І жодні ракети не зможуть цього змінити. Ми продовжимо годувати планету»
— міністр аграрної політики України

Новий зерновий коридор
Після виходу Росії з «зернової угоди» Україна створила власний морський коридор. Кораблі виходять з портів Одеси, Чорноморська та Південного, рухаючись вздовж територіальних вод причорноморських країн.
Ключові елементи нового коридору:
- Страхування — міжнародні страхові компанії покривають ризики
- Охорона — ВМС України забезпечують безпеку
- Координація — спільна робота з партнерами з НАТО
- Інфраструктура — модернізація портів та терміналів
«Ми довели, що можемо працювати навіть під ракетними обстрілами. Це складно, це небезпечно, але це можливо»
— директор одеського зернового терміналу

Альтернативні маршрути
Паралельно з морським коридором Україна активно розвиває сухопутні маршрути експорту:
- Залізниця через Польщу — до портів Балтики
- Дунайські порти — Рені, Ізмаїл, Кілія
- Автомобільний транспорт — через західний кордон
- Мультимодальні перевезення — комбінація різних видів транспорту

Глобальне значення
Український експорт має критичне значення для глобальної продовольчої безпеки. Країни Африки та Близького Сходу залежать від українського зерна.
«Коли Україна не може експортувати зерно — у Ємені голодують діти. Це пряма залежність. Україна — це не просто експортер, це рятівник»
— представник Всесвітньої продовольчої програми ООН
Попри всі труднощі, українські аграрії продовжують сіяти та збирати врожай. Вони знають: їхня праця годує не лише Україну, а й мільйони людей по всьому світу.
