До скарг щодо порушення мовного законодавства необхідно додавати докази, які дадуть змогу повноцінно розглянути та оцінити конкретний випадок. За відсутності або неналежного оформлення таких матеріалів порушники можуть уникнути відповідальності.
У Секретаріаті Уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської надали рекомендації щодо правильного подання звернень.
Матеріали, що додаються до скарг, допомагають з’ясувати наявність адміністративного правопорушення, встановити вину особи та інші обставини, важливі для ухвалення рішення у справі.
Зокрема, доказами можуть бути:
-
фото-, відео- та аудіофіксація;
-
письмові пояснення;
-
документи — чеки, рахунки, накладні;
-
будь-які інші фактичні дані, що підтверджують порушення.
“Без доказів неможливо встановити склад адміністративного правопорушення, а отже – ухвалити законне рішення”, – пояснили в Уповноваженої.
Водночас працівники Секретаріату не мають повноважень слідчих органів, тож не завжди можуть самостійно збирати докази або фіксувати порушення. Тому розгляд звернень відбувається на підставі інформації, наданої заявниками.
Також зазначається, що в регіонах працює лише п’ять представників Уповноваженого, через що вони фізично не можуть бути присутніми в кожному населеному пункті, де ймовірно сталося порушення.
“Саме тому активність і відповідальність громадян є надважливими. Належно оформлена скарга з чіткими даними та доказами – це не забаганка, а необхідна умова ефективного захисту мовних прав і реальної дії закону”, – додали в омбудсменки.
У скарзі обов’язково слід зазначити:
-
прізвище, ім’я, по батькові та адресу проживання заявника;
-
суть звернення;
-
електронну адресу або інший спосіб зв’язку;
-
дату подання (у письмовій скарзі — підпис заявника);
-
суб’єкта, дії або бездіяльність якого оскаржуються (юридична особа, ФОП, посадовець чи працівник);
-
назву суб’єкта господарювання та, за можливості, його реєстраційні дані (ЄДРПОУ/ІПН);
-
дату, час і точне місце події.
